Вітання з Великоднем!

Сьомий тиждень Великого посту називали в народі чистим, білим, страсним або живим. Так  називали і четвер на цьому тижні, саме він був своєрідним прологом до Великодніх свят.

До цього дня усі основні підготовчі до свята роботи мали бути закінченими - у хаті побілено, прибрано, помито. Важалося, що до цього дня слід засіяти ниву яровими - збіжжя і городина буде врожайною і без бур'янів. Взагалі в цей день уникали важких робіт по господарству. Великого значення надавали і страсним свічкам, які під час відправи Страстей у церкві тримали протягом цього богослужіння. Із запаленими свічками намагалися повернутися додому, де ними випалювали хрести на сволоках - "щоб лихе хату обминало".

Різними дійствами супроводжували у ці дні приготування великодніх страв, у тому числі випікання пасок, виготовлення писанок і крашанок - неодмінних атрибутів Великодня. Як на Різдво кутя, так на Великдень яйце було основним ритуальним продуктом. Ним розговлялися на Великдень, у Провідну неділю чи до Вознесіння. Писанками і крашанками обмінювалися при зустрічі. Вони ж були основним об'єктом великодніх ігор та розваг.

У передвеликодню ніч майже не спали, заборонялося спати і після урочистого сніданку. Вважалося, що хто засне у перший день Великодня, той проспить своє щастя, або хотітиме спати під час косовиці, або йому пшениця виляже у полі. В ніч на Великдень, з укладеними ще в суботу до кошиків припасами, поспішали до церкви. Після "благовісту" відбувалося урочисте посвячення пасок. Відтак усі ледь не бігли додому, щоб першими набрати воду з криниці, яка по повір'ях, цього дня набувала чудодійної сили.

Смачної всім паски. Пам'ятайте, щоб бути здоровими, залишайтеся вдома.Прослухайте online - богослужіння і освятіть паску вдома.